Текст песни
Коли всі дні зливаються в один,
І зрозуміло всім, хто в домі головний,
І все втрачає зміст, і навіть карантин,
Це кара чи ризик втрати глузду захисний?
Ми пропускаємо весну вперед, без згоди,
Підкреслюючи дати день за днем.
Собі лишаємо можливість при нагоді,
Знов повернутися у запах хризантем.
Але ми втратили можливість чути,
Гортаючи сторінки соціальних шпальт.
І вже не вийде нам усе забути,
Безпечність – як два пальці об асфальт!
А темна ніч, хоч ріж її ножами,
І квітне абрикос, як молоко!
Не доторкнутися, все тане з міражами,
Дивитися на небо через скло!
Поверніть нам весну
Подаруйте надію
Ремені рвуться тримайся міцніше
Небо грозами б'є
Там сонце встає!
Знову сонце встає!
Ми вже не будемо такими, як раніше.
Ми постаріли від болючих втрат.
Хто знає, може буде гірше?
Втрачаючи себе між сірих стін кімнат!
І радість, що змішалася з журбою
На перехресті тріснутих сердець
Я вірю все закінчиться весною
Те що почалося, те має свій кінець.
Поверніть нам весну
Подаруйте надію
Ремені рвуться тримайся міцніше
Небо грозами б'є
Там сонце встає!
Знову сонце встає!
