Текст песни
Сніг – немов рипучі двер
Вже вгамував свою жагу
Як,чорні букви на папері
Зграя галок на снігу
Всіх присипала зима – білоброва
Тільки діти дістають свої човни
І пливуть по білим рікам, горам
Ці маленькі, невгамовні чаклуни
Сніг – батіг, лупцює по щоках
Сніг – мов гріх, розтане на руках
Ми зачаровані зимою
Її чарівною журбою
Все,завмерло від морозу
Вимикаєм двигуни
Як ведмеді у барлозі
Засинаєм до весни
І ця біла тиша, потрапляє в душу
І на тілі зледенілі кайдани
Скільки не старайся, ти її не зрушиш
Треба тільки дочекатися весни
Сніг – батіг, лупцює по щоках
Сніг – мов гріх, розтане на руках
Ми зачаровані зимою
Її чарівною журбою
Сніг – батіг, лупцює по щоках
Сніг – мов гріх, розтане на руках
Ми зачаровані зимою
Її холодною красою
А завтра все стане водою
