Текст песни
Білий сніг, синє небо -
Знову я коло тебе
І тримаю за руку
У морозний вечір.
Гнуться голі дерева
І мороз - то так треба:
Зрозумій цю науку,
Ці природні речі -
Як пада листя,
Як свище вітер,
Як стає вода.
І ти все ближче,
І сонце тихо
Догоря...
В час коли тихо спить земля,
В час коли не тече вода,
В час коли сонце світить, але зовсім не дає тепла.
Тихим голосом огортай
І за руку мене тримай
В час коли зрозумієш, що за вікнами прийшла зима.
Зупинись...
Як зупинилася вода у річці, кригою скована:
Не біжить, не тече, не поспішає, -
Зачарована.
Постій трохи
Й дивись,
Може здатися, не має, на що:
Сиві хмари, вітер гуде і земля наче спить,
Втомлена,
Дерева мов не живі,
Впалі в сонливий спокій.
Та ти поряд, і, знаєш, так тепло,
Не було ніколи мені,
Як зараз, в зимі глибокій,
Хоч повітря холодне легені стискає
І сонце на небі змеркло,
Віддавши промені тепла останні.
Зараз лиш ми одні
Та вітер дерева гойдає,
І ти у білому вбранні -
Більш нічого не відволікає
І я, врешті, можу освідчитися тобі
В безмежному коханні...
Зупинись,
Хоч на мить,
Хоча, краще, на дві,
Й залишись
Зі мною назавжди...
У руках чашка кави,
П'єш малими ковтками,
Бо печуть твої губи
На морознім вітрі.
Все занурилось в наву,
Та краса її вабить,
Хоч легені так студить
Хуга у повітрі.
І стигнуть пальці
Німі й ледь чутні,
Наче стала кров.
Вальсують в танці
У вітрі лютім
Знов і знов.
В час коли тихо спить земля,
В час коли не тече вода,
В час коли сонце світить, але зовсім не дає тепла.
Тихим голосом огортай
І за руку мене тримай
В час коли зрозумієш, що за вікнами прийшла зима.
Комментировать