Текст песни
Куди ведуть стежки долі
І скільки в них нашої волі -
Так відати сильно би хотів,
Та так за жагою і згорів.
Завше дізнатись, що там далі -
Сонця промінь ловлю останній.
Біліше за Білий світло твоє -
Світи-но, світи - дай видіти ще,
Проникни в зіниці моїх очей до кінця -
Там таємниця, як би не бився -
З темряви міг тільки темний з'явиться,
Але то ласка,
Хоя певний час,
Та знати, яка ти, моя
Земля.
Видіти враз усі сторони Світу,
Піднятись над Землею, Сонцем залитою,
В променях Світла побачити істину -
В цьому житті не лишитися чистими.
Зрікшися втіхи не відати Бога -
З людської подоби не буде святого.
Так тіло палає до вроди і свята -
Я вглиб поринаю і хочу все знати...
Серед живого нема місця мертвому,
Прагнучи Світла - торкаюсь бессмертного
Вгорі серед небесних висот.
Сягнути б наскільки можна -
Та пристрасть в крові безмежна -
Тому і прагнення зухвалі.
Чи не тому Сонце пече,
Чи не тому Небо є ще -
Щоб показати, що там далі?
Де вище небо над небом,
Сповнене світла до святості,
І де другі повіки за повіками,
Закривши які поринаєш у темряву,
Якою, нестримною вічною рікою тече...
Світло...
Даремно забули доблесні наші старі часи,
Бо куди йдемо - не відаєм,
А так озираємось назад і речемо:
"Невже ми устидилися Яву, Праву і Наву знати
І навколишнє відати й думати?"
Це Бог-Дажбог створив нам яйце,
Яке є світ-зоря, що нам сяє.
І в тій Безодні повісив Дажбог Землю нашу,
Аби тая удержана була.
Так це душі пращурів суть
І ті світять нам од Іру.
Права бо є невідомо уложена Дажбогом,
А по ній, як пряжа, тече Ява,
І та створює життя наше.
І та, коли одійде, Смерть є.
Ява текуща, а створена в Наві.
Нава бо є по тій:
До тої є Нава і по тій є Нава,
А в Праві ж є Яв.
Дай мені видіть, Дажбоже, твоє вчення -
Ми на Землі не для жертви і зречення.
Поучившись старому - зануримо душі наші в нього,
Бо то є наше, як оце Бог навертає на коло нас.
Творящу Богом силу узріли в собі,
Бо це є дар богів,
І не потребуємо це напраснити.
Біліше за Білий світло твоє -
Світи-но, світи - дай видіти ще,
Проникни в зіниці моїх очей до кінця -
Там таємниця, як би не бився -
З темряви міг тільки темний з'явиться,
Але то ласка,
Хоч певний час,
Та знати, яка ти, моя
Земля.