Текст песни
Моя дислокація на фоні сірої обшарпаної кухні
Грубо віщаю в вуха тим, в кого душі не стухли
Брудними пальцями тримаю життя як окурок
Розвів багаття у серці, щоб зігріть холодну куртку
Васьок я шляпу клав на те, що там базаре публіка
Я коротаю ночі в кузові старого бумєра
Затягну їдкого смоука і буду чекать
Поки їх чортові рога під корінь зріже бумеранг
Дядя нам пізда, дивись горять міста
Поки у наші тєліки ледве влізає іх піздак
Люди по стирали коліна щоб отримати четвертак
Але їм хвоста рубають по вуха як диким собакам
Вони спалюють мости, а ти поки поспи
Вранці побачиш пости, де хтось знову смачно пиздить
Коли час відлікує годинник, спрацює пластид
Люди заряджені шмаляти, явно не холостими, дядя
Вони дивляться як ти гориш, всі мишоловки забиті їх головами
Наступить кровавий ранок й поманить мене запахом конопляним
Шо тут сказати, брате маєш рацію
Нема кінця та краю цьому геть прибацнутому карцеру
Кому в прикрасах на повну касу празнувати
А для когось припасів пачка вранці, в панцирі
Карнавал з монстрами у масках
Під кривавими каскадами водоспаду сказу падли ви
Немає кінця та краю, тим казкам
З блакитного екрану скам пізда мізкам
Лірика бомжа моя дванадцята весна
Яка веде мене крізь крах та страх, ніким не стати, дядь
Починаю з чистого листа раз п'ятий
Не дивлячись на те як все псують кляті бляді, плямами
Немов у божевільній казці
Диявол посміхається з нас усіх
На шиї, розп'ятий але в не на часі
Ти там тримайся та добра і сил
Вони дивляться як ти гориш
Всі мишоловки забиті їх головами
Наступить кровавий ранок
Поманить мене запахом конопляним Маріі
