Текст песни
Але краще не буде
Світ - догори дном, вже не перевернути
Видно перед вікном,
та здебільшого не беруть це в голову люди
Де інтриги та кров -
про повагу й любов знову чути з трибун
Бо навколо брехня,
та так ніби паркур це не перестрибнути
Але краще не буде
Світ - догори дном, вже не перевернути
Видно перед вікном,
та здебільшого не беруть це в голову люди
Де інтриги та кров -
про повагу й любов знову чути з трибун
Бо навколо брехня,
та так ніби паркур це не перестрибнути
Стрибаю в неві-невідомість —
що там, мен, далі в нас іде?..
Життя комфортне у кімнатах, наче як павуки, плетем
Декілька років — «зрозуміти, що і куди, шукати де»
Кидай усе на потім, все чекати десь той зручний момент
Кидай себе, на час, на гроші — кожен то зве собі як тре,
але як усе отут було, так воно і не мине
Бо, маючи лаве, ти розумієш: це лише лаве,
далеко і не все стягне… ну, може, десь там, але то таке
Я чув багато різних відмаз від роботи над собою:
«Нє, ну а шо? Ну та…» — бо легше скинути все на долю
Точно не сьогодні і не зараз там думати про щось нове,
відклавши все, живемо далі — сховають нас тіні дерев. Тай таке…
Відкрутять корок — і під курево монологи в думах:
«Світ такий добрий й унікальний, я в ньому чисто ніби Труман…»
— Чому замість пам’яті люди обирали в ній провали?
Думав я на перекладині й догори ногами
Але краще не буде
Світ - догори дном, вже не перевернути
Видно перед вікном,
та здебільшого не беруть це в голову люди
Де інтриги та кров -
про повагу й любов знову чути з трибун
Бо навколо брехня,
та так ніби паркур це не перестрибнути
Але краще не буде
Світ - догори дном, вже не перевернути
Видно перед вікном,
та здебільшого не беруть це в голову люди
Де інтриги та кров -
про повагу й любов знову чути з трибун
Бо навколо брехня,
та так ніби паркур це не перестрибнути
