Текст песни
Я не можу тут забутись більше
Поволі розбираю декорації
Уже давно не той уже давно не смішно
Знову засинаю вранці я
Чув в чорнилі втоплені місяці
Вершини ті які служили тут мені за ціль
Я відпускаю, поки опора є
Відпускаю бо давно пора а час бере своє
Вірити хочу втримав головне
але більше не брешу собі
Тепер добре бачу де втратив свій едем
і туди повертаюся тепер лише у вісні
І нехай, і нехай і нехай так
коли доля кліпає тобі ти викупай знак
я чекав бо думав дурень що мені здалося
тримаю зло досі
Холодні плити кладовища мрій
обростали мохом не давали дихати мені
поки на дворі цвіла весна всередені лютий
і навколо всюди, порепані люди
Нас бачити небо не буде
Я знову втікаю в нікуди
Коли я забуваю, мріяти навіщо нам
Мене ділить на два нова тріщина
Нас бачити небо не буде
Я знову втікаю в нікуди
Коли ти забуваєш, мріяти навіщо нам
Відображення ховає нова тріщина
Зникає все що нам дороге
Віримо в те що все пройде
Але забули ми про головне
Головне те хто нас поведе
Треба намагатися тримати баласт
Хоча навколо все не так не чіткий контраст
Причина десь там і попри втому в нас
Все необхідне зникло а необхідний час
Щоб побачити в людях світло
Наразі бачення добра у нас у всіх осліпло
Всі ховаються тому нікого з нами
Хотів знати що не сам тягнутиму камінь
Тут кожен собі напророчив
Що все навколо власне і ділитись не хоче
Та час потребує інших не перебільшуй
Із бажанням де сам і немає інших
Вірю побудуєм щось нове
Вірю не затопить наш човен
та сил повен і ця повінь
зникне і принесе нам теплий промінь
Нас бачити небо не буде
Я знову втікаю в нікуди
Коли я забуваю, мріяти навіщо нам
Мене ділить на два нова тріщина
Нас бачити небо не буде
Я знову втікаю в нікуди
Коли ти забуваєш, мріяти навіщо нам
Відображення ховає нова тріщина
Комментировать