Текст песни
Обірвана рабиця щекоче очі
Четвер наче п'ятниця, середа тощо
Домівки що непровантажились наче
І скільки не блимай цього не розбачиш
Тисне захоплене місто
Зраджене небо лягає на мізки
Капають труби на знайомі трупи
Навряд чи твій адик тут буде корисним
У вакуумі не розповсюдити звуки
Написи не усвідомлять сліпі
Єдина стратегія тут дочекатись
Коли холодильник здолає TV
Надія що бог покарає щурів
Магніт на лічильнику твоїх років
Це станеться ми все покращимо
Непередбачено здійметься праведний гнів
Але клятвозлочинці ідуть по землі
Допалюють радо червоні вуглі
Розносять давно вже забуту заразу
Заводячи щура у кожній сім'ї
Кого не влаштує такий говермент
Синів не побачите більше
Народ не зважайте це експеримент
Наскільки ви стерпите гірше
Ми вже обірвали зв'язок
Спецура на кожному дроті
У нашому уряді правлять кати
Та ожилі старі анекдоти
Ми вигадали новий гімн
Ми вигадали нове свято
Ті бачиш як ми тобі сука потрібні
Ми дали тобі нову мати
Клаустрофобія зміцнює страх
Пащу стискає двоголовий птах
Ні що крім ворожого вуха не чує
Як ти від істерики лізеш на дах
Снорки і бюрери, локальні фюрери
Біля оселі чекають як пси
Прагнучи подумки твоєї помилки
Щоб до володаря скальп принести
В принаймні ми знаєм напевно
Що їх намагання даремні
Вони не чекають але рясно небо
Їх вкриє бавовной по стегна
Вони звикли к тиші
Та настають правила інші
Настане момент коли громом по нервах
Пролинуть Тарасові вірші
Та доки всі цього щоденно чекають
Гудки десь у дротах згасають
На тому кінці нас із колобарантами
Деякі не відрізняють
Та варто побачити віч-на-віч того
Що помстою жив і страждав від знемоги
Почнеш фільтрувати капо, поліцаїв
Практично із першого слова
Нас майже не видно, не чутно
Нас може й нема взагалі
Жеребій так випав що саме це місто
Відрізав паркан від землі
Та знаємо прийде караючий промінь
І бархатну кров запече
Залишиться стяг де птахи безголові
І тоді ніхто не втече
