DIZHAK, SALAMAKHA Ой у вишневому саду

Ой у вишневому саду
Там соловейко щебетав
Додому я просилася
А він мене все не пускав

Милий ти мій, прошу тебе
Зоря зійшла, пусти мене
Проснеться матінка моя
Буде питать, де була я

Коса моя розплетена
Її подруга розплела
А на очах бринить сльоза
Бо з милим розлучилась я