Текст песни
Життя на стіл закинуло мені книгу
З усмішкою на лиці, зміст я зараз не розкрию
Ти здувай пелини, заберай павутину, в сторону погляд, сам зрозумієш сенс, але пережити треба не одну зиму
Моє серце тремтіло і все більше падало вниз
Мертві душі кричали вогнем спали ці томи
Сонце застило в пітьмі, коли зрозумів що листів
З кожним днем ставало більше, як не крути
Важкість, втома, сум в очах і параноя
Книга як шредер утилізувала ідеї безвідмовно
Десь із зовні, бажання огорнуло заглянути до середини
Побачив страхи, які мене сковували щоденно
Все тане на очах, я відчуваю нутром
Тягар, що ношу на плечах, це був мій сон
Перегортаю сторінки, вкрившись тінню від них
Попіл шаром на землі, просвітить вихід з темряви
Тепер скажи мені, чому заманюють книги
Бути головним героєм чи втратити стимул
Кожен день перед очима люди з різних ідилій
Але голови пониклі ніби вершиться суд над ними
Все розійдеться над землею
Спомином тихим впаду із сльозою
Я буду бігти й тікати від тебе
Але відбитки страху сковують знову
Як Гаррі, в руках перо, я чекаю відповідей
В пошуках ідей ніби зайшов у пінтерес
Життя всміхнулося і заховалося в темноті
Відповідь на всі питання шукай в середині
Все тане на очах, я відчуваю нутром
Тягар, що ношу на плечах, це був мій сон
Перегортаю сторінки, вкрившись тінню від них
Попіл шаром на землі, просвітить вихід з темряви
