Текст песни
Світ коливається між подихами,
Дрібниці тримаються, наче тіні на стіні.
Тремтіння фарб у повітрі малює невидимі карти,
Миті зависають, як крихти часу.
Кожен крок залишає легкий відгомін у руках,
Тіні на стінах шепочуть старі історії.
Миті пролітають, як тонкі спалахи світла,
Збираючись у пам’ять, що ніколи не стирається.
Все, що здається випадковим,
Виявляється кодом для тих, хто помічає.
Я читаю його між рядками повітря,
І відчуваю: простір дихає разом зі мною.
Сліди у повітрі, що лишають пам’ять,
Вони говорять, навіть коли я мовчу.
Відчуваю їх на кінчиках пальців,
Кожен рух стає хвилею, що веде далі.
Тонкі лінії світла тремтять між руками,
Дрібниці кружляють, немов живі.
Я збираю їх у власну історію,
Що стає моєю, хоча її ніхто не бачив.
Миті відлунюють у свідомості, як прозорі фігури,
Простір відповідає на кожен подих.
Сліди оживають і сплітаються між собою,
Я стаю частиною цього невидимого танку.
Сліди у повітрі, що лишають пам’ять,
Вони говорять, навіть коли я мовчу.
Відчуваю їх на кінчиках пальців,
Кожен рух стає хвилею, що веде далі.
Моменти залишають слід у мені,
Навіть коли все навколо стихає.
Я йду далі, несучи їх у собі,
І вони живуть разом зі мною, немов тихі маяки часу.
