Текст песни
Світ знову вибухає в телефоні —
Новини, крики, кінець світу в кожній строці.
Я вже не вірю, що завтра буде сонце…
Але ти просто гасиш світло —
І знімаєш футболку, ще не сказавши нічого.
Твої пальці — як молитва по моїй спині,
Твоє дихання — єдиний звук, який я чую.
Ти не питаєш, чи можна — ти просто знаєш.
І в цьому — усе.
Більше нічого й не треба.
Ти — моє «тихо» серед галасу,
Мій ранок без тривоги, мій вечір без «чогось».
Ми не літаємо — ми просто живемо:
Ти миєш посуд — я дивлюсь не на руки,
А на те, як ти дихаєш…
А потім — твої губи на моїх,
І світ зникає.
І хоч палає за вікном —
У нас тут вогонь.
І цього — більше ніж досить.
Цього — назавжди.
Ти знаєш, як я плачу — без слів, у подушку,
Як ховаю очі, коли мені знову важко.
Ти не питаєш «чому?» — ти просто лягаєш поруч,
Проводиш долонею від шиї до стегна —
І я знову відчуваю: я — живий.
Ніяких драм, ніяких «я без тебе не можу» —
Лише твій погляд, коли я входжу в кімнату,
І твій сміх, коли я цілую тебе —
Просто так, посеред дня, без приводу.
Ти — моє «тихо» серед галасу,
Мій ранок без тривоги, мій вечір без «чогось».
Ми не літаємо — ми просто живемо:
Ти миєш посуд — я дивлюсь не на руки,
А на те, як ти дихаєш…
А потім — твої губи на моїх,
І світ зникає.
І хоч палає за вікном —
У нас тут вогонь.
І цього — більше ніж досить.
Цього — назавжди.
Не треба кільця, не треба обіцянок на віки.
Треба тільки твої руки — там, де я найбільше боюся.
Треба твій сміх над моїм дурним жартом,
І твій шепіт у темряві: «Я тут. Я твоя.»
І я знаю:
Поки ти поруч —
Я не згасну.
Навіть якщо весь світ згорить —
Ми з тобою розтопимо ніч.
Ти — моє тихо…
Моє завжди…
Моє «ще раз»…
Моє «залишайся»…
