Текст песни
Я не можу витягнути її з дум,
Не можу спровокувати розмову.
Не знаю, що виробляє її розум,
Але наче кліщем витягую по слову.
Думка літає ніби крилатий птах,
Погляд ріже час і простір.
Коли вона така я відчуваю страх,
Краще не чіпати, покладу у постіль.
Перед цим подам їй гарячий чай,
Покладу мед та духм'яне яблуко.
Нехай насниться їй чарівний небокрай,
Де ми пливем над хмарами, наче журавлики.
