Текст песни
Наберу потік зі всіх світів світла,
Днина була темна, не знайти тіла
Та коли мине цей біль уже,
Знову бере мене у свій полон пітьма
День - покинув, ніч - мене знайшла, вкрила,
Не забуду тео, як діло любила
Запалю вогонь, димить до скронь,
Поміж долонь тече, либонь, моя іскра!
Доки була моя межа?
Коли все ж її перейшла?
Доки ломило, повітря закрило,
Неминуче діло, оговтало тіло.
Діалог всередині мене
Каже: "Скоро світло зелене"
Каже: "Скоро все буде ок,
Затремтиш ти до кісток".
Якби не було тебе
Я б не знала світ
Я б не знала світ, я...
Якби не будила мене
Я б не бачила світла
Я б не бачила світла
Видихнула біль увесь
Я нарешті вільна
Нарешті вільна
Із кайданів своїх думок
Вирвалася без перемов
Знаєш, димиться мій потяг,
Мила така, як кіт у чоботях
Виберу сцену,
Де світло червоне
Огорне мене
І весь мій одяг
Тягне мене туда,
Де музика моя вічно лунає,
Вібрації й гул
Та стерео шум
Поглине мене і мою душу.
Відчуй хвилю
Звуку, яка поглинає
Ритм у грудях
Який біт відбиває
Частоти лунають
Нас об'єднають
Ми станемо хвилею цього потоку
Накриє, не вистоїш збоку
Дивлюся у очі
Та невже щоночі?
Зорі блистяться у них
Знаєш, мої очі
Вони все ж пророчі
В дзеркалі зоря запалала
Якби не було тебе
Я б не знала світ
Я б не знала світ, я...
Якби не будила мене
Я б не бачила світла
Я б не бачила світла
Видихнула біль увесь
Я нарешті вільна
Нарешті вільна
Із кайданів своїх думок
Вирвалася без перемов
