Текст песни
Пустеля навколо.
Зворотнього шляху немає.
Величезні шанси на кому
У вирі незграбних реалій.
Неозброєним оком видно,
Що самотня моя дорога.
І ця звивиста, зла стежина
Доведе навпростець до моргу.
Метушня нецікава гептом.
Я Озірісу поклонюся,
Бо Земля - це кривава секта.
І жорстокість у кожному русі.
Небо проти мене.
Зорі мовчазні. Ні, ні, ні, ні
Люди - манекени.
Я вийду із петлі.
Небо проти мене.
Зорі мовчазні.
Люди - манекени.
Я вийду із петлі.
Що ти мені кажеш, его? Треба щось залишити після себе?
Добре, затримаюсь на пару годин і полине ця пісня в небо. До біса темно. Та сподіваюсь, що сонця проміння до нас вернеться.
До небачених вершин мій настрій рветься і виражається в герцах.
Я не можу заховати себе в пісок, серцю хочеться співати так в унісон
З краєвидами, що бачу я за вікном. І завадити не може вже нам ніхто.
Не покину ніколи життєвий фронт, хоч у розумі туги суттєвий тромб.
Я відремонтую всі нерви знов. І вкриюсь бронею з нот
