Текст песни
Я забуваю сонця промені
Крила розправив, але в кайданах
Колись літав над степом широким
Були часи, як вільний птах
Сьогодні тут, бачу у тріщині печери світло
І чую шум поза нею, наче вітер
Четвертий рік, вже поспіль, хочу на волю
Але мій ангел, закований зі мною
Я несу цей біль крізь дощ і пил,
Як старий ковбой котрий без сил.
В моїй душі ще залишився дим,
І він нагадує мені, що я живий.
Я несу цей біль крізь дощ і пил,
Як старий ковбой котрий без сил.
В моїй душі ще залишився дим,
І він нагадує мені, що я живий.
Розбиваю кайдани, пішло до біса все
Набридло вже так жити, у світі, що гниє.
Я розправляю крила, кидаю тінь на місто
Той кого закрили, приніс вам чорну мітку.
І коли на вас впаде цей пил з небес,
Почуєш, що таке мій крик і біль
Бо той, кого тримали в заперті воскрес
Моя тінь огорне всі ваші сни
Я несу цей біль крізь дощ і пил,
Як старий ковбой котрий без сил.
В моїй душі ще залишився дим,
І він нагадує мені, що я живий.
Я несу цей біль крізь дощ і пил,
Як старий ковбой котрий без сил.
В моїй душі ще залишився дим,
І він нагадує мені, що я живий.
