Текст песни
Ми пішли туди, де лінія зника
Де не лишається навіть імен
Небо мовчить, земля — як зола
І кожен крок відлунює в мені
Світ став тихішим після втрат
Я навчився слухати тінь
У відблисках чужих зіниць
Я бачу, як час дивиться впритул
Ми далеко за горизонтом
Де день не має слів
Навколо попіл і простір
І відблиски очей
Ми не просимо більше
Ні світла, ні тепла
Життя проходить повз нас
Дивлячись без жалю
Ми носимо світло, але ховаєм його
Бо світ любить блиск, не ціну тепла
І серед уламків чужих доріг
Я бачу себе в кожному погляді інших
Ми залишили страх у пилюці доріг
Він не витримав довгої тиші
Те, що боліло - стало основою
Те, що палало - стало причиною
Я не шукаю виходу з ночі
Я шукаю сенс у кроці
Бо навіть у мертвій тиші
Життя ще дихає повільно
