Текст песни
Чи боїшся ти темряви?
Та не в тому річ...
Чи бачив ти те шо не треба бачити, слухав ніч?
Чи бачив ти вогні у небі, та це не комета,
Погана прикмета, коли вдома живі предмети.
Вісімнадцятого грудня баба летіла в небо,
Ми забули про неї і на могилу не треба...
Першого вересня вночі, заходила в гості,
Юра закопав Сару я в церкву за милі кості.
Все почалось з раннього, коли був зеленим,
Дивився ящик а за вікном хтось дивився на мене,
Кучерявий дядько в окулярах я зібрав до купи всі моменти,
І від тоді мені сняться трупи.
Помню рік тому я з незнайомцями в безодні,
Сидимо по пояс у воді і ноги холодні,
Одного діда я впізнав, був напередодні,
Набрав бабулі сказала: "поховали сьогодні".
Кілька місяців тому Коля старший заходив в хату,
Цілував, казав шо любить і допоможе по блату,
Тоді посеред ночі проснувся, плакав багато,
Не міг заспокоїтись, так я попрощався з татом.
Потім дідо Федя був, але не типовий,
Не такий як я його пам'ятаю а ще здоровий,
Попереджав за майбутнє, перебував у журбі,
Попереджав за те шо боюсь і тримаю в собі.
Чи боїшся ти темряви?
Та не в тому річ...
Чи бачив ти те шо не треба бачити, слухав ніч?
Чи бачив ти вогні у небі, та це не комета,
Погана прикмета, коли вдома живі предмети.
Темна сторона для нас не доступна,
Але чомусь!
Темна сторона завжди в мені,
За нею не гонюсь!
Точно знаю шо не одні ходим тут,
Я не сміюсь!
Чи боїшся ти темряви?
Я більше не боюсь!
