Скрябін Мовчати

Давай виключим свiтло
І будем мовчати
Про то, що не можна
Словами сказати
Не можна писати
Не можливо зiграти
А тiльки мовчати
Тихенько мовчати
Давай мовчати
Про то, шо дiвчатаи
Не вмiють сховати
Не можуть спати
Давай про мене
І про тебе мовчати
Мовчати, аж поки
Не захочем кричати
Мiсяць впав
Темно в кiмнатi
Як добре, шо ти
Навчилась мовчати
Про то, шо нiколи
Не змогла би збрехати
Про то, шо нiколи
Менi не спитатись
Ми будем з тобою
У лiжку лежати
Лежати, як снiг
Водою стiкати
Ми будемо жадно
Свої сльози ковтати
А з ними слова
Яких не сказати
Давай помовчу тобi
Просто на вушко
Холодною стала
Чаєва кружка
А ми ше маєм
Про шо помовчати
А ми ше маєм
Про шо полежати
Як свiтло проб'ється
Через нашi штори
Ми знову з тобою
Як всі заговорим
А поки ше темно є
В нашiй кiмнатi
Давай з тобою
Будем просто