Текст песни
В полі сіяв вітер
Зорі на світанку
Сама поміж зірок
З вечора до ранку
Йшла стара, горбата
Відьма щось шепоче
Сон лишив де вечір
Над хмарою регоче
Там на перепутті
Спав юнак вродливий
Він заблукав і думав
Що певно в ночі згине
Тому добраніч віям
Своїм він наспівав
І душу серед степу
Довірливо поклав
Спи мій милий хлопче
Баю баю бай
Твою душу хочу
Баю баю бай
З тобою до зірок
ми будемо летіти
Відкрию тобі світ
Де разом зможем жити
Таку чудову здобич
Важко й уявити
Це ж можна між світів
нарешті побродити
Наляканий до смерті
Юнак їй глянув в очі
Але і сам помітив
Що хмари зкинув ночі
собою розійшлися
І місяць повний, світлий
Залився йому в очі
І він спитав, стара
Одну загадку хочеш?
Хто серед поля спить
один, на самоті
Чатує як хижак
Чекая у ві сні
Ти подивися відьма
В мої червоні очі
І ікла показав
Ввігнав їй в шию мовчки
Комментировать