Текст песни
Ти стоїш у коридорі, як антична статуя, яка ввібрала в себе усе блядство цивілізації.
Це настільки вульгарно, що мої коліна вже напівзаніміли, а твій погляд
Викликає сльози,
Мені здається, мої очі не витримують сяйва твого посіченого волосся.
Коли ти виходиш із лекції,
Я готова вбити людину або
Запхати твої пальці у розетку,
Щоб витрусити хоча б щось святе для вірша про тебе.
Але словесний непотріб — це твоя природна потреба,
І я нібито дивлюсь на себе. Добре це чи погано,
Але ми вже сестри в моїй непристойній фантазії.
Ти стоїш у коридорі, як антична статуя, яка ввібрала в себе усе блядство цивілізації.
Це настільки вульгарно, що мої коліна вже напівзаніміли, а твій погляд
Викликає сльози,
Мені здається, мої очі не витримують сяйва твого посіченого волосся.
