Текст песни
Я відчиняю очі. Бачу сірі картини
Щоденний клопіт вже набрид, але ще дихаю
Знову вимикаю чайник, чекаю трохи більше
... Окрім мене ніхто не бачить лиха.
Зухвало вірю в себе, наче не програвав в житті
Усе навколо дуже бісить, немає сили йти
Але збираю речі, мені це треба. (Треба)
В тумані залишилися думки. Я вже далеко
І наче світле небо. І наче дихати не важко
Але в легенях біль, як не звернути увагу?
І сердце вщент розбите, і голосу більше немає
Як мені йти до мрії? Не можу, навіть закричати...
В долонях дотиком з'являється рука підтримки
І тихим щепітом мене чарує ніжний голос
Я чую: "я з тобою, рідний"
Отже крокую далі. Назад нема дороги...
Прокидаюсь за обідом, а не зранку, як завжди
С дзеркала дивлюсь на себе, за вікном пройшли дощі
Речі чорні або білі, вибір бути у тінях
Задихаючись від диму, та пливе лише туман
Немов стежать за мною, мої очі в дзеркалах
Люди лише силуети, їм немає що казать
Ми всі загнані та сірі, як сказали так роби
Але у стінах чотирьох, залишаються кути.
Розбиваю всі слова, що казали вже забили
Порожні стіни квартири, покриті сірим пилом
Коли я на одинці був задзеркалля так манило
Та у полум'ї палали, на чорнетках мої сили
Забутий всими, вже забуто коли ми змінили
Спогади на фото, що складали в альбом, архіви
Забуті сили, що штовхали далі йти, всі думки
Поховав із попелом, та їх фенікс відродив
