Текст песни
Вогонь у венах палає знов,
Я чую поклик забутих снів
Кидай куби — нехай вирішує шанс
Бо істина спить у наших думках
Світ дихає присмаком міфів та крові
Ми обираємо долю з бажання та лору
Час мов алхімік, який змінює світ
Там, де серце кричить, палає в вогні
Я бачу як світло, ковтає пітьма
І як тишу чутно, гучніше ніж нас
Ми зводимо світ із уламків думок
Де кожен крок - куб, а куб - це закон
Ми — діти ідей, що живуть між сторін
Щоб світ оживав, та розтанув як тінь
Шепочуть легенди, нам старі мапи
Де кожен персонаж це сілует в тумані
Світ — це театр без титрів й акторів,
Де кожна історія відкриває простори
Ми шепіт між рядками дуже старих пісень
І кожен наш день — це ще один день