Текст песни
Як волошки — очі ті, волосся — золоте.
І манить та краса, дурманить та краса.
Як волошки — очі ті, волосся — золоте.
І манить та краса, дурманить та краса.
Як відірватись від твоїх очей?
Як без них я буду жити?
Заблукав, як Одіссей —
саме та, що забрала моє серце з грудей.
Наче сонце — ти палаєш серед тисячі людей.
Як відірватись від твоїх очей?
Як без них я буду жити?
Заблукав, як Одіссей —
саме та, що забрала моє серце з грудей.
Наче сонце — ти палаєш серед тисячі людей.
Наче сонце — ти палаєш серед тисячі людей.
Як відірватись від твоїх очей?
Як без них я буду жити?
Заблукав, як Одіссей —
саме та, що забрала моє серце з грудей.
Наче сонце — ти палаєш серед тисячі людей.
Як відірватись від твоїх очей?
Як без них я буду жити?
Заблукав, як Одіссей —
саме та, що забрала моє серце з грудей.
Наче сонце — ти палаєш серед тисячі людей.
Як волошки — очі ті, волосся — золоте.
І манить та краса, дурманить та краса.
Як волошки — очі ті, волосся — золоте.
І манить та краса, дурманить та краса.
Як волошки — очі ті, волосся — золоте.
І манить та краса, дурманить та краса.
Як волошки — очі ті, волосся — золоте.
І манить та краса, дурманить та краса.
Наче сонце — ти палаєш серед тисячі людей.
Як відірватись від твоїх очей?
Як без них я буду жити?
Заблукав, як Одіссей —
саме так, що забрала моє серце з грудей.
Наче сонце — ти палаєш серед тисячі людей.
Як відірватись від твоїх очей?
Як без них я буду жити?
Заблукав, як Одіссей —
саме так, що забрала моє серце з грудей.
Наче сонце — ти палаєш серед тисячі людей.
