Текст песни
поки не пізно, давай обійматись, кохана,
у мене до тебе любові до самих небес,
у мене до тебе душа в пурпурових тюльпанах,
поки не пізно і час наш безслідно не скрес.
я втратив себе на задвірках свого егоїзму,
покручені в'язи у долі моєї, благанням кінець,
валявся в канавах, герой без свого героїзму,
коханець без серця, без лука і ока стрілець.
поки не пізно, давай обійматись, кохана,
допоки вітри безконечності ноги не ніжать твої,
чи зможу без тебе прожити хоч день у омані,
що ти заслуговуєш кращого? зможу... і ні.
суцільне ніщо у безлико-ніякому знову й ніде,
і ти, наче спогад з прийдешнього, грішника мрія,
ми незнайомі, та я відчуваю, що скучив й тебе
чекав кожен день цього пекла в глевкій безнадії.
поки не пізно, давай обійматись, кохана,
чіплятись думками й руками за наше разом...
губляться люди в безкраїх осінніх туманах,
тануть сліди у безчассі, та їм аби поруч двом.
Комментировать